Вебінтерфейс пошти вміє запитати другий фактор: код із застосунку, SMS, підтвердження на телефоні. Протокол IMAP так не вміє — у ньому є рівно одна команда LOGIN з логіном і паролем, і місця для другого кроку в ній немає.
Провайдери розв’язали це однаково: основний пароль перестали приймати по IMAP узагалі, а для зовнішніх клієнтів видають окремий — пароль застосунку. Це довгий випадковий рядок, який працює лише для поштових протоколів, не дає ввійти у вебінтерфейс і відкликається однією кнопкою, не чіпаючи основний пароль.
Звідси практичний висновок: пароль застосунку безпечніше давати інструменту перенесення, ніж основний. Навіть якщо він витече, ним не можна зайти в акаунт, змінити пароль чи прочитати документи на диску.